Активізація навчального процесу

Ми навчаємо так, як навчали нас. Ми покладаємося на ті методи навчання, які завжди використовуємо. Ми знаємо, що діти навчаються ефективно, коли вони мають можливість слідувати своїм інтересам, здійснювати вибір, активно взаємодіяти з різними матеріалами та одне з одним. Під час навчання діти повинні не тільки слухати, читати, писати, спостерігати, а й обговорювати, залучатися до вирішення проблеми, до розумових операцій вищого рівня, таких, як аналіз, синтез, оцінювання. Навчання має бути пристосоване до індивідуальних потреб різних учнів.

Активізація навчального процесу забезпечує:

ü   розвиток творчої особистості;

ü   поліпшує ефективність навчання;

ü   підвищує навчальну активність учнів;

ü   інтенсивність мислення, пам'яті та уяви.

Суть активізації навчальної діяльності я вбачаю в тому, щоб учні активно опанували навчальний матеріал, уміли самостійно застосовувати набуті знання на практиці. А це можливо досягнути шляхом використання ігрових методик.

В своїй роботі я впроваджую такі моделі навчальної гри:

ü   імітаційні,

ü   рольові,

ü   сюжетні,

ü   ігри-змагання,

ü   сучасні ігрові методи.

Найбільше учням подобаються рольові ігри.

Для проведення таких ігор використовую нестандартні уроки:

ü   урок-казка,

ü   урок-подорож,

ü   урок-гра,

ü   урок-змагання.

На уроках використовуємо різні форми роботи: бесіди, конкурси, демонстрації, спостереження, парну та групову форми роботи.

Завдання таких уроків - активізація розумової та пізнавальної діяльності.

Кожен спосіб сприйняття знань та інформації має свої переваги та недоліки, так і в грі. Позитивні моменти в гри:

• ігри пробуджують інтерес до пізнання;
• підвищують емоційний настрій;
• знімають втому;
• спонукають школярів бути активними, винахідливими.

Негативні моменти гри:

• застосування ігор вимагає доброї методичної підготовки вчителя, на яку треба витратити багато часу;
• інколи ігри вимагають більших витрат часу на уроці,порівняно з економнішими методами;
• під час гри можливі неконтрольовані спалахи емоцій учнів.

Нова ситуація в суспільстві висуває принципово нові вимоги до вчителя, оскільки лише його творча особистість здатна до оновлення сучасної школи. У статті 56 Закону України «Про освіту» йдеться про те, що одним із обов'язків педагогічних працівників є постійне підвищення професійного рівня, педагогічної майстерності, загальної культури.

Удосконаленню науково-методичного рівня вчителя сприяють такі форми методичної роботи:

• методичні об'єднання,
• тижні педагогічної майстерності,
• бесіди „за круглим столом",
• методичні діалоги,
• проблемні столи,
• моделювання і захист моделі,
• творчі звіти,
• самопрезентація досвіду,
• звіт про самоосвіту,
• аукціон педагогічних ідей,
• педагогічні конкурси та ін.

Це забезпечує формування творчої особистості вчителя, який прагне досягти вершин професіоналізму, переконуючись у тому, що майстерність — це:

• гармонія;
• свідома поведінка;
• уміння спрямовувати активність особистості на її  розвиток;
• передбаченийі точний  розрахунок;
• найкраще досягнення результату.

Презентація